Протягом всієї своєї історії японці приділяли волоссю дуже багато уваги. Воно вважалося осередком життєвої сили людини, а зачіска підкреслювала становище у суспільстві, рівень достатку і впливовість.
Обрізати волосся або поголити голову означало відмовитися від звичайного життя, від радощів, які це життя приносить.
Професія перукаря завжди була популярною в Японії, згадаємо складні зачіски гейш і шляхетних дам, для створення яких потрібна була неабияка фантазія і майстерність.
Японці намагаються у всьому досягти досконалості.
В Японії перукарському мистецтву вчать все життя. Стажист – це як учень у буддійському монастирі або в школі східних єдиноборств. Не можна одразу стати майстром, спочатку треба пройти всі ступені росту. В Японії, після двох років навчання в коледжі для перукарів, майбутнього стиліста можуть взяти тільки стажистом прибирати у салоні і зустрічати клієнтів. Пізніше довірять мити голову і сушити волосся, потім накручувати бігуді й так далі.
Після трьох років стажування можна почати працювати як майстер. Може здатися, що в японських салонах стажисти роблять занадто багато. Але це і є одна з головних особливостей Японії. Треба довго бути учнем, щоб стати майстром-початківцем.
У цій системі є і мінуси. Японський перукар – старанний виконавець, що не проявляє ініціативи, хоча в порівнянні з нашими майстрами він, може бути, більш професійним. Одна з найхарактерніших японських ознак– не брати на себе зайву відповідальність і взагалі не втручатися.
Клієнт сам обирає зачіску, майстер ніколи не буде нав'язувати, навіть не висловлюватиме власну думку. Сміливих і творчих майстрів у Японії небагато.
Зі своїм майстром клієнт вирішує, яку процедуру будуть робити. Черговий стажист миє голову клієнта.
У більшості салонів миття голови включене у вартість стрижки, і роблять його ніжно, але ретельно і часто з масажем. Миють голову, накривши обличчя серветкою, для релаксу, щоб не заважало світло, не було бризок. Коли витирають голову, легким і напрацьованим рухом витирають вушка. Можуть їх навіть почистити.
Після цього стажист проводжає клієнта до крісла, надягає на нього пеньюар.
І тільки тут знову з'являється майстер, який виконує обумовлену процедуру.
Перукарні та салони Японії сяють чистотою, яка для японців священна.
Робота перукаря в Японії – це мистецтво і сфера послуг, в центрі якої завжди знаходиться клієнт. Після завершення процедури клієнтові дякують, посміхаючись і кланяючись, запрошують заходити ще й дають флаєри зі знижкою, «чайових» давати не прийнято, ними можна навіть образити майстра.
Упродовж життя японські майстри постійно підвищують кваліфікацію на семінарах і тренінгах, щоб бути в курсі останніх тенденцій і розробок, для впевненості в професії.
Завжди тримають руку на пульсі примхливої моди, щоб запропонувати клієнтам новітні методики й технології.